Йод однохлористий 3%, 2.223 кг

Склад і форма випуску

Препарат йод однохлористий являє собою однорідну рідину оранжево -жовтого кольору , що містить однохлористий йод і соляну кислоту. У воді і гліцериноподібних розчинниках типу триетиленгліколь розчиняється у будь-яких співвідношеннях. На повітрі димить. Випускають в герметично закритих скляних пляшках або банках, флаконах та іншої скляної або полімерною тари, що забезпечує збереження продукції ємністю 2,223 кг.

Фармакологічна дія

Йод однохлористий, як і всі йод-хлорвмістимі препарати, в оптимальних концентраціях має антисептичні, властивості. Активний проти бактерій (в т. ч. мікобактерій), грибів, вірусів, яєць гельмінтів, спор і ооцист кокцидій.

Застосування

Йод однохлористий призначають для вологої дезінфекції, дезінвазії поверхонь тваринницьких, птахівничих приміщень і всього устаткування в них, холодильних камер, знезараження шкаралупи яєць, а також для аерозольної дезінфекції повітря тваринницьких і птахівничих приміщень, лікування тварин, уражених стригучим лишаєм і для обробки вим’я корів перед доїнням.

Дози і спосіб застосування

Вологу дезінфекцію, дезінвазію приміщень та інших об’єктів проводять водними розчинами однохлористого йоду, приготованими безпосередньо перед обробкою. При сибірці 10% розчином однохлористого йоду з розрахунку 1 л/м2. Розчин наносять дворазово по 0,5 л/м2 з інтервалом 15-25 хвилин. Експозиція 3 години.

При негативних температурах (до мінус 40 °С) зазначені розчини наносять на поверхню дрібно в три прийоми по 0,3 – 0,4 л/м2. Перед кожним нанесенням дезинфікуючого розчину, поверхню попередньо обробляють гарячою водою (70 °С) або насиченим (15 – 20 %) розчином кухонної солі з розрахунку 0,5 л/м2.

Експозиція після останнього нанесення дезрозчину 3 години. При інфекційному атрофічному риниті , бешисі свиней , вірусному гепатиті каченят, ящурі (поточна дезінфекція) 5% розчином однохлористого йоду одноразово з розрахунку 0,5 л/м2 з інтервалом 1 годину. Експозиція у всіх випадках 6 годин.

При інфекційній ентеротоксемії і брадзоті овець, туберкульозі тварин і птахів 10% розчином однохлористого йоду, підігрітим до 45-50 °С , дворазово з інтервалом 1 годину по 0,5 л/м2. Експозиція після другого зрошення 3 години. При респіраторному мікоплазмозі птахів і сальмонельозах 3% розчином однохлористого йоду з розрахунку 1 л/м2. Експозиція 1 година.

При кокцидіоз кроликів і птахів 10% розчином однохлористого йоду підігрітим до 70 °С одноразово з розрахунку 1 л/м2. Експозиція 5 годин.

При параскаридозі коней і аскаридозі свиней 5% розчином однохлористого йоду, підігрітим до 70 °С, з розрахунку 1 л/м2. Експозиція 5 годин.

При стронгілятозі і стронгілоідозі – 3% розчином однохлористого йоду з розрахунку 1 л/м2. Експозиція 1 година.

Для запобігання корозійного дії доцільно проводити дезінфекцію металевого обладнання (окремо від поверхонь приміщень) однохлористим йодом, розчиненим у триетиленгліколі у співвідношенні 1 : 9 (до однієї частини препарату додають 9 частин триетиленгліколя) і ретельно перемішують.

Отриманий таким чином 10% розчин маслянистої консистенції скорочено іменується « Охлосан-Р». Аерозольну дезінфекцію повітря приміщень при виникненні респіраторних захворювань тварин (птахів ) проводять одним із способів , наведених нижче. Шляхом розпилення 30% водного розчину Охлосана-Р (що містить 3% однохлористого йоду), аерозольними апаратами, що дають величину частинок 0,5-20 мкм, з розрахунку 1,2 мл/м2. Проводять 10-12 розпилень в чотири циклу – по 2-3 дні поспіль кожен цикл з інтервалом між ними 2-3 дні.

Експозиція після кожного розпилення 25-30 хвилин. На час розпилення та експозиції приміщення щільно закривають, вентиляцію відключають. Шляхом екзотермічної сублімації парів йодалюмінія і хлоралюмінія, одержуваних від з’єднання однохлористого йоду з алюмінієм (стружкою, порошком шматочками алюмінієвого дроту або вибракованной посуду і інших алюмінієвих виробів). Для цього беруть скляні або емальовані ємності не менше 2-3 літрів (одна ємність на 400-500 м3) і розставляють або розвішують рівномірно ( на рівному відстані одна від одної та від стін оброблюваного приміщення) на висоті 1-1,5 м і заповнюють їх однохлористого йодом з розрахунку 3 мл/м3 , в який опускають алюміній з розрахунку 50 г на 1 л препарату. Екзотермічна реакція починається через 1-2 хвилини і триває 5-10 хвилин, залежно від чистоти алюмінію і температури препарату. Експозиція від початку паровипускної реакції 35-37 хвилин.

На час експозиції приміщення щільно закривають, вентиляцію відключають. Дезінфекція парами екзотермічної реакції проводиться 3-4 рази з інтервалом 3 дні. Для виключення бурхливого спінювання, розбризкування та можливого викиду з ємності препарату в процесі хімічної реакції і для більш повного виділення йоду доцільно використовувати суміш однохлористого йоду з триетиленгліколем у співвідношенні 9:1, скорочено іменовану « Охлосан-В». Після закінчення кожної аерозольної обробки приміщення провітрюють – відкривають двері, вікна, вентиляційні люки і включають вентиляцію. Знезараження яєць, поверхнево інфікованих збудниками пастерельозу птахів, проводять шляхом їх занурення в 4 % водний розчин однохлористого йоду на 15 хвилин з наступним висушуванням на повітрі.

Для лікування тварин, хворих стригучим лишаєм, уражені ділянки шкіри обробляють 10% водним розчином однохлористого йоду або розчином Охлосан-Р, добре проникаючим завдяки маслянистій консистенції в уражену шкіру . Препарат наносять на уражені ділянки шкіри невеликими порціями і щіткою або ватно- марлевим тампоном ретельно втирають в шкіру в місцях ураження і навколо них. У свіжих випадках достатньо 1-2 -кратної обробки з інтервалом 20-30 хвилин. У запущених випадках за наявності твердих кірочок, обробку проводять 3-5 разів на день протягом 3 днів. При цьому розчин втирають з особливою ретельністю, щоб забезпечити його проникнення в товщу кірочок, під скориночки і волосяні цибулини. Обробку тварин проти стригучого лишая слід проводити на відкритому повітрі або добре вентильованому приміщенні.

Для обробки кожної тварини використовують новий тампон, а щітки періодично очищають від забруднень, промиваючи водою, і знезаражують шляхом занурення на 10-15 хвилин в окрему ємність з 10% розчином однохлористого йоду. Для обробки вим’я корів перед доїнням застосовують 0,5% розчин однохлористого йоду або 5% водний розчин Охлосана-Р . Контроль якості дезінфекції здійснюють відповідно до методики, викладеної в діючій інструкції з проведення ветеринарної дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції та дератизації.

Побічні дії

Слід враховувати, що пари концентрованого (нерозведеного) препарату викликають сильне подразнення слизових оболонок дихальних шляхів і очей, при тривалому впливі парів виникає катар верхніх дихальних шляхів, кон’юнктивіт, помутніння рогівки очей. При сильному впливі на шкіру препарат викликає опіки і виразки.

Протипоказання

Не допускати завищення гранично – допустимої концентрації парів препарату в повітрі робочої зони (контроль по хлористому водню) 5 мг/м3.

Застереження

При роботі з концентрованим препаратом і його розчинами персонал повинен бути забезпечений прогумованими фартухами, гумовими чобітьми, гумовими рукавичками, захисними окулярами, а при розпиленні препарату в закритому приміщенні – протигазом.

При попаданні препарату на шкіру людей, його необхідно змити великою кількістю води з милом.

При потраплянні препарату на слизові оболонки (у тому числі і оброблюваних поверхонь) їх відразу промивають водою, потім 2% розчином питної соди.

Якщо концентрований розчин однохлористого йоду потрапив на слизову оболонку ока людини, слід провести аналогічну обробку і звернутися до лікаря.

Під час роботи з однохлористим йодом не можна приймати їжу , палити , пити. Обслуговуючий персонал не допускається до приміщення в період аерозольних обробок. По закінченні роботи використану тару і дезобладнання обмити водою, обличчя і руки вимити водою з милом.

Зберігання

У щільно закритій заводській упаковці в складських приміщеннях, захищених від прямих сонячних променів при температурі навколишнього середовища.

Термін придатності – 2 роки з дати виготовлення.