Насіння Еспарцету, багаторічна кормова трава медонос, 1 кг

Насіння Еспарцету, багаторічна кормова трава медонос, 1 кг

Росте на одному місці від трьох до семи років. Розводиться як дуже добрий медонос і для отримання сіна, яке вважається найкращим для всіх видів худоби. Плід - сітчасто-зморшкуватий боб. У перший рік свого розвитку еспарцет дає лише одиночне стебло, а на другий і третій рік починає кущитись.

ГРУНТОУТВОРЮВАЛЬНІ ТА ҐРУНТОЗАХИСНІ ЯКОСТІ

Утворює довге коріння - до десяти метрів, що має чималу силу проникнення в ґрунт, здатне проникати в тріщини скель, обвитися навколо каменів, залишаючи на них глибокі сліди. Збагачуючи ґрунт азотом і покращуючи його структуру, еспарцет є гарним попередником усіх ярих культур.

ФІТОСАНІТАРНІ ЯКОСТІ

Покращує умови життєдіяльності черв'яків і ґрунтових мікроорганізмів, під час розкладання слугує їм кормом. Це призводить до зменшення захворюваності рослин і підвищення урожаїв. Ефективно пригнічує розвиток бур'янів.

КОРМОВА КУЛЬТУРА

Як кормова рослина еспарцет містить багато поживних речовин, менше вражається шкідниками та хворобами, ніж конюшина, люцерна. Поїдаючи еспарцет у свіжому вигляді, тварини не страждають від тимпенії, тобто здуття живота. Йде на приготування сіна, сінажу, зелений корм, на випас, трав'яне борошно. За кількістю кормових одиниць і перетравлюваного протеїну він перевершує люцерну, конюшину, донник, горохо-вівсяну суміш тощо. Каротина в сіні еспарцета міститься у 2,5 раза більше, ніж у сіні люцерни.

МЕДОНОСНА КУЛЬТУРА

Еспанцет - один із найкращих і бажаних медоносів. Медова продуктивність еспарцету сильно коливається: у центрально-чорноземних зонах, на Україні та на півдні Росії медозбір з еспарцета досягає 120 кг, а на південному сході Казахстану — лише 70 кг із гектара. Винятково цінна для бджільництва еспарцет закавказський, особливо поливний. За сприятливих умов медопродуктивність його досягає 400 кг із гектара! Мед з еспарцета світло-бурштинового кольору, прозорий, як кристал, має приємний тонкий аромат і смак, зацукровується не скоро. Еспарцетовий мед, що сів, являє собою білу тверду масу з кремовим відтінком. Епарцетовий мед містить велику кількість аскорбінової кислоти, каротину, білки, різні ферменти, вуглеводи, інші корисні речовини.

ВИРОЩУВАННЯ

Еспанцет як сидерат вирощують як багаторічну травичку в старих садах поряд із конюшиною червоною, люцерною, донником. На другий рік життя еспарцет починає відростати, щойно зійде сніг, за температури 3-4 °C. Скошують на самому початку бутонізації, після чого використовують зелену масу для мульчі та компосту. У кормових сівозмінах висівають у травосумішах із багаттям безостим, вівсяницею луговою, люцерною або конюшиною. Найкращими компонентами для еспарцету в травостої є багаття безостий, вівсяниця лугова, у посушливих районах — житняк і пирій безкореневмісний, в умовах зрошення — їжа збірна. У таких травостоях еспарцет зберігається впродовж 3-5 років.

ҐРУНТИ

Епарцет невибагливий до родючості ґрунтів, можна обробляти його на будь-яких типах ґрунтів. Найкращими ґрунтами є середні та легкі суглинки, неглибокі супесі. Високі врожаї дають на ґрунтах нормального режиму зволоження. Непридатні для оброблення еспарцету сирі, погано дреновані та мало проникні, кислі, а також засолені ґрунти. Головна потреба до ґрунту - кислотність має бути нейтральною або близькою до неї (рН — 6,5 — 7,0).

ВОЛОГІСТЬ

Рослина сухостійка, успішно росте в лісостепових і степових районах майже на всіх ґрунтах, крім кислих і родючих, добре росте на щебенистих і піщаних ґрунтах, але найкращими для нього вважаються чорноземи та ґрунти, багаті на вапно.

ТЕМПЕРАТУРА

Епарцет чутливий до низьких температур, за малого сніжного покриву не виносить великих морозів. Еспарцет не виносить близького стояння ґрунтових вод. Може рости на вапняних кам'янистих ґрунтах і крутих схилах.

ОСВІТЛЕННЯ

Еспарцет - рослина довгого дня, їй необхідні достатня тривалість світлового дня й інтенсивність освітлення.

ПОСІВ

Норма висівки як сидерат - 800 г/сотку. Ділінка для посадки еспарцета має бути очищена від бур'янів, краще підготувати ділянку з осені.

Навесні відразу після підсихання землі та прогрівання її у верхньому шарі до 6-7 °C сіють еспарцет. Запізнення з посівом отримують рідкіші сходи та меншу врожайність. Ширина міжряддя становить 15 см, насіння заробляють на глибину від 3 до 5 см.

За температури 1-2 °C насіння проростає, через 10-15 днів з'являються сходи. Молоді сходи еспарцету схожі на конюшину, тільки тонші.

Спочатку формується прикоренева розетка листя, а потім основне стебло з квітами.